За Україну його вбили,
В труні додому привезли.
Для когось був він рідним сином,
Для когось просто силовик.
Хоча наврядче, хто згадає,
Через якусь там сотню літ.
Всі сльози виплакає мати,
І проклине ворожий рід.
Та з того боку теж герої,
І теж чекають їх батьки...
Мені здається люди хворі,
і наче зомбі-механізм
в руках правителів поганих,
В руках катів з обох боків.
Та дайте нам спокійно спати,
Коли вже рішеться конфлікт?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549643
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.01.2015
автор: Еней