Присвята лицемірству та брехні

Нехай  почує  зараз  кожен,
Що  там  у  серці,  у  душі,
Нехай  відчує  зараз  кожен,
Що  там  зчинилось  по  житті...

Судити  вас  я  всіх  не  буду
В  цьом  сенсу  жодного  нема,
Бо  те,  що  я  вам  зараз  скажу
Ніхто  однак  не  пам'ята!

Судити  вас?  Для  чого?  Нащо?
Цього  не  маю  права  я!
Себе  судити  буду  краще,
Бо  я  також  не  без  гріха...

Давно  панує  лицемірство,
Воно  поширюється  тут
І  хоч  це  ніби  і  не  звірство,
Але  однак  зміїна  суть.

Ви  гарно  брешете  людині,
Який  він  "добрий,  так  і  сяк"
А  за  спиною  ходять  злидні,
Які  б  послати  на  вапняк.

Готові  ви  піти  по  трупам
Заради  кращого  буття,
Заради  мізеру  натури,
Заради  правди  про  життя!

Та  ну  і  що?  Хто  нам  розкаже,
Хто  ми  такі?  А  погляд  скоса,
Обов'язково  все  покажем,
Якщо  опустите  ви  носа.

А  я  все  буду  дивуватись
Людському  слову  "чесно  жить",
За  віру  маю  турбуватись
Її  та  легко  підкосить...

Судити  вас  я  всіх  не  буду
В  цьом  сенсу  жодного  нема,
Мої  слова  ніхто  не  чує,
Ніхто  однак  не  пам'ята.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549746
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.01.2015
автор: Митич@