поштарі твої скурвились

поштарі  твої  скурвились
сидиш  п'єш  водяні  гладі
сільських  криниць
мовчиш  горіхам
вони  говорять
де  землі  повмерзали
де  ліси  поковтали
лиси  тікають  від
рушниць
а  ти  спіймалась  спокою
прогоріли  клямки  дверей
шибки  побилися
хата  виє  в  промерзлім  вітрі
білою  шкірою  обпадає
струшується  синицями

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549808
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2015
автор: Олеся Новик