плачеш блискітками свята,
декларуєш сум ніби
без цього не відчинити новий тиждень.
ти ж десь таки є,
з бульбашок сну майструєш сніговиків,
біліших за поле чужого ока
і йдеш усьому сущому тихо
і впевнено наперекір,-
вмирати вже зараз не вчишся.
начищена шкіра твоїх чобітків,
кроки падають вниз кришталем,-
день
він щоразу інакший,
нізащо не плакати блисками свят.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549809
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2015
автор: Biryuza