переступило сонечко
зеніту умовну точку
голубінь!
одразу намітилась
у притаманні до́мішки сині
трохи зрушились
у позоло́тнім сяянні
делікатно зимою оздоблені
величаві соснові бані
і березові маківки́
наче приховані перші натяки –
на сто́рони і боки́ до-східні
засіялися дрібні
коротконогі тіні:
левади, горо́ди, лужки́,
хліви, хати, пові́тки
і під шапка́ми – стіжки́
заяскріли іще виразніше
голосніше-контрастніше –
пристрасні-ше…
переступило сонечко
зеніту умовну точку –
а більше
нічого й не сталося,
та усе – загодя наче,
поспіхом запрощалося…
…над хвиля́стими
шиферними даха́ми –
танцюють навшпинячки комини́ -
випи́сують кола, пружини і ви́гини
маркізе́товими
па́смами і стрічка́ми:
до сонця – прозірчасто-білими,
від сонця – лілово-блакитними,
а де вже лягли на дахи тіні –
стрічки вивива́ються із комині́в - сині…
мовчазні крила
позгортали схили,
на пухко́му – чітко розетками
зібрано-палі сліди собачі –
а, може, вовчі?..
стежка хіба знає,
хто тут блукає
по́ночі…
ліс німує, зміряний на поруби́,
журяться
осиротілі па́горби
довшають, довшають на́тяки
у долині –
переходять у синє рожеві тони́…
одчаяно різко сяють,
сліпучо до сонця гукають
нікельовані по облямівці начі́лки-фронто́ни
на розхрестях електроопор – дзвінкі́ чашки́
блищать і собі начи́щено,
мов золоті церковні підсвічники
…натяки-натяки…
тіні прозорі…
де я була, де я?.. –
рік уже, як втопилася
у моніторі…
08.01.2015
[i]Розетка (орнамент) — орнаментальна прикраса
круглої форми в плані, має вигляд
стилізованого зображення квітки
Фронто́н, начілок (фр. fronton, від лат. frons) (frontis) —
передня сторона, чоло — звичайно трикутне
завершення фасаду будівлі, портика, колонади,
що з боків обмежене двома схилами даху й карнизом
при основі.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549835
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2015
автор: Валя Савелюк