СПОГАД ДИТИНСТВА

Молоко  на  столі  у  горняті,
Борщ  пахкий  з  молодим  часником.
Лепехою  застелена  хата
Гомонить  незабутнім  теплом.
Дід,  як  той  перецвіт,  посивілий,
Помантачив  косу  –  покосив.
Баба  гарна,  як  яблуко  спіле,
Ще  у  повному  розквіті  сил.
Від  корови-до  грядки  –  до  печі  –
Пиріжками  квітчає    стола.
Дід  її  обіймає  за  плечі:
«  Ти  у  мене,  неначе  бджола!»
Крадькома  просвітліло  голубить,
Заховавши  від  внуків  тепло,
А  ми  знали,  що  дід  бабу  любить,
Нам  же  років  по  десять  було!
На  ніч  дід  календар  почитає.
Як  молитву,  послуха  рідня.
І  неспішно  листок  відриває,
Доторкнувшись  прийдешнього  дня.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549840
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2015
автор: Ніна Третяк