Темна ніч залила твої очі,
Пам'ятаю твій погляд я вперше.
Хтось кидає у наше болото
Гострі камені, точені лезом.
Твої руки, обпалені димом,
Віддають усю ласку цигАркам.
Не ходжу я з тобою палити,
Як було це осінніми ранками.
І стерня поросла на обличчі,
І сіріє із днями твій одяг.
Ми не вірим обоє у вічність,
Цю зневіру підтримує протяг.
І я знаю, чому кілометри
Роз'єднали нас і розлучили;
Нам же треба було хоч щось спільне...
Я палити так і не навчилась...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549864
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2015
автор: Поправка Юлія