Коли реальність переходить в сон?
Чи навпаки... Ніяк не розберу.
І звідки знаємо, що зараз не спимо,
А відчуваємо усе це наяву.
Увесь цей бруд придуманих проблем,
Потоки ржавих сліз і горювань.
Не маємо надії й лиш пливем
Пустими берегами сподівань.
Та що ж це справді я кажу. Е ні...
Далеко все не так є, як здається.
Насправді є ще часточка душі,
Яка так просто горю не здається!
Це віра в Бога і в усіх святих,
Які нам всім допомагають жити...
А ще любов. Любов до тих,
Що люблять нас і нам дають себе любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550019
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2015
автор: Таня Смакоус