Якби ми були разом

телефон  поза  зоною

абонент  іншу  цілує
називає  її  жо́ною
абонент  ролі  віддається  повністю
мов  молитві  перед  іконою

без  упину  тебе  набираю
не  актриса  в  театрі  не  граю
кожного  бісового  вечора  тебе  з  вечерею  чекаю

не  потрібно  говорити  "мила"
не  прошу  обіймати  щораз
досить  відчувати  дихання
досить  знати  що  в  тебе  все  гаразд

повертаєшся  під  ранок
вечеря  полетіла  в  смітник
знову  зчиняється  сварка
ти  до  скандалів  вже  звик

відбувається  зазвичай  так
наша  маленька  вистава
я  йшла  ти  наздоганяв
я  кричала  ти  цілував

дах  з'їжджає  потроху
знесилена
сліпа  віра  в  тебе
провина  єдина

запевняв  "буде  ще  спокій"
не  приховував  "буде  і  біль
але  у  стосунках  так  треба
повір"

затискаєш  в  обіймах
милою  називаєш
невпинно  цілуєш
ніби  відчуваєш

цього  разу  назавжди
тебе  залишаю
тупа  звичка

тут  почуттів  не  має  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2015
автор: Анна Крисальна