БЕЗОДНЯ КОСМОСУ ЛЮБОВІ

БЕЗОДНЯ  КОСМОСУ  ЛЮБОВІ

Нарешті  сталося,    урешті    дочекався
Не    винен    я,    що    в    тебе    закохався
Мабуть,    тут    є    й    твоя    іще    «вина»
Сьогодні    вип’ю    я    Тебе    до    дна
А    ти    –    мене.    Ця    чаша    не    мине
Тебе.    Краса    твоя    всьому    вина
То    ж    вип’ємо    одне    ми    одного
                                                                               до  дна!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550056
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2015
автор: Любомир Гардецький