Небо, рідненьке, скажи!

Небо,  рідненьке,  скажи
коли  ти  припинеш  кидати  мені  випробовування?
Скільки  ще  смертей  дорогих  мені  людей  я  маю  стерпіти?
Скільки  сліз  повинна  проплакати?  
 
Боже,  чим  я  таку  боротьбу  заслужила?
Може,  ти  з  мене  насміхаєшся?!  Я  ж  дихання  втрачаю...
Я  ж  жити  не  можу,  не  можу...  але  мушу.
Поети  пишуть,  що  життя  боротьба,  я  маю  боротися,
маю,  та  як?

Я  не  борець,  я  хочу  спокою...
Хочу  аби  ці  удари  з  неба  нарешті  закінчились,
я  втомилась  втрачати  найдорожчих...  Вірити,  що  
вони  стають  ангеликами  і  завжди  зі  мною.

Я  втомилась  жити  у  проблемах.
Що  не  день  то  мінімум  одна  сумна  новина.
За  одну  приємність  в  моєму  житті,  я  відплачую
безкінечними  труднощами,  проблемами...
Мені  боляче,  боляче,  боляче...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550062
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2015
автор: Іринка Свердан