Ви взяли у руки зброю
Ви пішли на нас війною
Ви волаєте про незалежність
До Росії принадлежність
Кричите, що самостійні
А ці погляди у вас постійні?
Чи ви так, як та путана
Якщо гроші в пана
То і слідуєте з ним
Ви за рубль тей проклятий
Душу дияволу віддали
У людей життя забрали
Ви не люди, ви скотини
У яких нема родини
У яких немає волі
Думки власної нема
Ваші душі, як той попіл
Залишки колишнього тепла
Ваші душі-темнота
Ваше серце то вода
Застояна, зацвівша
За якийсь десяток літ
Ваші прагненя, то смішно
Ви хочете піднятися у низ
Ваші долі грішні
Знищать вас, як вогонь хмиз
Ви не розумієте, чи не хочете того
Що ця війна, вона не ваша
А тепер подумайте кого
Кому потрібна ця вистава?
Яка смертю стала
Яка забрала безліч вже життів
Чи такого щастя ти хотів?
Чи хотів ти жити в пеклі?
Чи може хочеш полежати у землі?
Ви світу всьому вже набридли
Ваша армія то бидло
Збрід зомбованих людей
А самим вам не набридло?
Помирати ради путінських ідей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550178
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2015
автор: Олександр Бондарчук