Не зволікай,
Благала щосили,
Не забувай,
Це ради дитини.
А він мовчав,
В землю дивився,
Наперед знав,
Що помилився.
Природній порив,
Це не любов,
Її залишив,
Іншу знайшов.
Були почуття,
Та десь розгубились,
Прийшло каяття,
Та двері закрились.
Серце на ключ,
На замок душа,
Йди і не муч,
Не вартий гроша.
Твоє каяття,
Пусте і край,
Не псуй нам життя,
Часу не гай.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/946-ne-zvolikaj.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550315
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2015
автор: Антоніна Грицаюк