Ще вчора обличчя пекло від морозу,
І сніг усміхався на всі тридцять два.
А нині дахи зажурилися, сльози
Пускають, сніги їх лишають. Біда!
Хай котяться сльози по стежці, по бруку.
Усе, що стається - із волі Творця.
У радість вдягнуся, пройдусь попід руку
Із леґінем вітром під спів горобця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)