В павутинах проблем,нерозгаданих снах,
У тривогах розгнівано-дивних.
Поміж тисяч очей,в яких схований страх,
Ти для мене лишився ЄДИНИМ…
Між колючих думок,між зрадливих ідей,
Де болять незагоєні рани.
Між близьких,і далеких,і просто людей,
Ти для мене лишився КОХАНИМ…
Там,де стогне печаль,там,де плаче душа,
І від сліз заховавшись у плащик.
Там,де розум холодний ще серце втіша,
Ти для мене лишився НАЙКРАЩИМ…
Де ховається мить у осінній пітьмі,
Де всього ще не купиш за гроші,
Де слова не потрібні і просто німі,
Ти для мене лишився ХОРОШИМ…
Де ніколи вже більше не будеш моїм,
Де душа, наче вітер у полі,
Ти для мене ніколи не станеш НІКИМ,
Але й ВСІМ вже не станеш ніколи…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2015
автор: Натік