Найвища насолода -
коли душа від любові світиться,
Мігрує тепло
штрих пунктирними лініями
- з поміж втоми,
Проникати у вісь симетрії
молодого місяця
Хвилями емоцій, аби вловити
гарячі спалахи вагомі.
Пізнавати рідні дотики
і залишатись що секунди,
Коли занурюється серце ,
в прожитки сьогодення...
Оберігати її єдину
від парадоксальної прохолоди
Аби найцінніше не загубити -
світу знамення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550373
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2015
автор: Олеся Шевчук