Крізь сум зими мене дістало все:
нещирість почуттів, фальшиві лиця.
Мене кудись в незнаний світ несе,
в місця такі, що вам і не присниться.
Сніги покрили землю до весни.
Моя душа гаряча досі й гола.
Холоне кров. Та вашої вини
немає тут. Лише фальшиві кола
я досі не пробіг і не пройшов,
хоч збив до крові у дорозі п"яти.
Зашив всі рани. Ось останній шов.
Останнє коло залишилося ...
Дев"яте...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550375
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2015
автор: Любомир Винник