***

Довірою  налите  моє  серце,
Немає  в  ньому  злості  та  скриття,
Це  чисте  і  задумливе  озерце-
Це  двох  світів  поріднених  злиття.

Крізь  тихі  стуки,  смуток  пробиває
Безмежна  вись-чарована  блакить,
Воно  живе,  болить  і  завжди  знає,
Про  що  його  хазяїн  гомонить.

Тобі,  моєму  серцю,  все  відомо,
У  відчаї,  я  чую  крізь  биття:
«Тримайся  і  не  плач,  поплачеш  дома,
Ти  ще  не  знаєш,  що  таке  життя!»

20  березня  2014р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550561
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2015
автор: Роберт Радужник