Знаєте? Двояке почуття.
Надто добре все тоді почалось.
Та назад немає вороття.
Що ж це у мені так розкричалось?!
Мабуть, досвід каже: "Постривай!"
Знов у річку кидатись з обриву?
Душу обережно відкривай.
Скільки раз ти рвав на собі гриву?
Чесно? Ясно! Хай все так і буде.
Хай в житті несповненім прикрас,
Хай мене торкаються приблуди.
Вірних не візьме у мене час.
P.S. Будь більше, ніж просто дотиком. Будь ласка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550626
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2015
автор: Андрій Конопко