Коли твої руки пестять мої оголені плечі
Зорі падають з неба і чіпляються за душу.
Ковтаючи знервовано слину, межі твого проникнення,
як завжди влучно досягають висот.
А голос спокуси вгризається так, що можна втрачати цноту вічно.
Від твоїх цілунків, потрісканими вустами я хапаюсь жадібно за повітр*я.
Моє стомлене тіло знову млітиме, від твоїх спітнілих долонь!
Атоми інтимності твого тіла не вміють червоніти- вони як циклок, з далеких берегів.
Дають можливість приміряти на себе звпах твого тіла.
Сплетіння душ і твої ноги напружено стискають мої гарячі стегна.
Дихання вже поблизу шиї..
холодні губи жадно торкаються моїх грудей...
..лаконічні вигини малюють подальшу карту ночі.
Шквал емоцій і кожен дотик під напругою.
Проникни!
Нехай розряд промчиться капілярами, десь відгукнеться біля ключиці, нижче ребер..
і дивні звуки-стони горітимуть спокусою над вустами до рання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550716
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.01.2015
автор: Марина Василюк