Одне моє бажання.

Я  тримала  в  руках  твоє  фото,
Доторкалась  пальцями  по  ямочках  на  твоєму  обличчі,
дивилась  просто  в  очі.  В  зелені,  такі  рідні  очі...
Посміхалась  тобі,  говорила,  як  скучаю...  Чула  твій  голос
щодня  по  телефону.  Ти  дзвонив  мені,  як  тільки  приходив  вечір.
Розповідав,  про  те  як  пройшов  твій  день  і
що  ти  сьогодні  бачив.  Я  слухала  тебе  і  боялась  навіть  подумати,
що  ти  може  бути  більше  ніж  друг.
Здавалось,  якщо  подумаю,  то  назавжди  тебе  втрачу.
І  більше  ніколи  так  і  не  побачу  цих  зелених,  липових  очей.
Я  боялась  чогось  більшого.  Боялась  того,  що  ти  від  мене  не  на  рік  старший,  а  аж  на  цілих  7  довгих  років.  Цей  вік  хоч  і  нічого  не  означає,  але  ламав  трішки  мене.
І  все,  що  мало  відбутись  відбулося.  Два  дотики,  погляд,  що  різав  вологу  від  поцілунків  білизну  в  низу  живота,  Три  слова  "Я  кохаю  тебе",  безмежна  кількість  невдалих  спроб  позаду  і  все,  що  кожну  ніч  приходило  у  твій  сон  так  і  сталося.  Одна  зустріч.  Всього  одна  нещасна  зустріч  і  ти  закарбувала  на  все  життя  своє  ім'я  на  його  серці.
Всі  проблеми  труднощі  в  мить  зникли.  Він  прийшов,  він  тут,  він  поряд.  Ти  вже  доторкаєшся  до  нього  на  яву,  а  не  лише  на  фото.  
Він  зробив  тебе  найщасливішою.  
У  моєму  житті  з'явився  ще  один  найдорожчий.  У  мене  є  ще  один  Рома.
Добрий,  розумний,  турботливий  Рома.
І  якщо  Бог  буде  готовий  виконати  всього  одне  моє  бажання.  Я  не  роздумуючи  загадаю,  аби  до  кінця  взаємно  любити  одного,  такого  рідного  і  коханого  Ромчика.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550815
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2015
автор: Іринка Свердан