Ти знову прийшов,
Мій шляхетний посланець.
Ти знов прилетів
Десь з чужої планети.
Окрилиш мене
і собі полетиш
А я буду тебе чекати.
Бо тільки лиш ти,
даруєш любов,
шляхетну таку,
цнотливу і чисту.
Тільки з тобою,
літаю я знов,
Окрилена болем,
замотана щастям.
Ти знову прийшов,
щоб мене відродити.
Щоб читати мені,
про безсмертну любов
Ти звідтам від Кафки,
Петрарка і Ніцше,
несеш світло мені
у душу і кров.
В тебе очі зелені,
космічні і чисті,
в тебе губи солодкі
і руки мов лід,
ти говориш мені,
й запиваєш це віскі
І так тихо іграєш,
на струнах душі.
Ти знову прийшов,
Мій безсмертний посланець
Ти прийшов спокушати,
мене на гріхи.
Так я грішна,
Та вже не соромлюсь.
Піддаюсь, віддаюсь я тобі
Мов Лакоста, Де Сада.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550817
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2015
автор: Іринка Свердан