На волю рвалася сльоза,
Лишаючи по собі сіль,
Душа моя - гнучка лоза :
Неспокій вітру, смуток, біль...
Відкриті шлюзи, геть кордони,
Йди у невідь сум - мій щем
На заплакані перони
Сторінок нових поем...
Життя прогне і ще не раз,
Затопчуть роки мрії молодечі,
ПоплАчу десь собі у час
Наївністю і щирістю малечі...
Морозом, холодом людським
Шмагатиме батіг реалій :
Навіщо ми ? Чому живем ?
І хто придумав цей сценарій ?
Кому це стало до вподоби
Чіпати душу за живе ?
Не маю будь-якої злоби
Лиш туга місяцем пливе...
А світ шумів у розмаїтті,
Тут сонце блисне, там гроза,
День буяв, дзвенів в повітрі,
Бриніла кришталЕм сльоза...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550841
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2015
автор: Мандрівник