Чогось так тоскно і тривожно
Коли ночами самота
Вповзає в душу і безбожно
Мене карає гризота.
Що я прожив не так як мріяв,
Багато що робив не так,
Тож пожинаю що посіяв,
Старий і немічний бідак.
За це караюсь самотою
І тоскно так на світі жить,
Прийди ж кістлява із косою,
Дай від гризот мені спочить.
22.06.05.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550851
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.01.2015
автор: Георгій Федорович