єдним рухом серце мені спиня, єдним рухом дихання перейма
огорта їй плечі глуха пітьма
«довіряюсь» - так шепотить вона, та в очах прекрасних чорніє навь, і, попри цілунків терпкий дурман, вона є чужіша нічних примар, що приходять у хворобливих снах
тільки усміх – блискавкою між хмар
хто ж в моїх обіймах? вона? пітьма?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550928
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2015
автор: Поляниця