РІДНЕ СЛОВО.
Слово за словом
Лине, і знову
Радіє душа
Від вкраїнської мови.
То мова землі,
Що мене всколихала,
То мова, якой
Мене мати благала:
Синок, підростеш,
Не забудь слово рідне.
Без нього земля,
Як пустеля безплідна.
Та мова – дорога
До серця відкрита,
В ній віра
Тарасового «Заповіта».
То мова надії
І мова молитви,
В суворі часи,
Що здіймала до битви.
З ній предки козацьки
Страждали, любили,
То як же зненацька
Її загубили?
В лихую годину,
- Промовила мати,-
Лиш мова єдина
Нас може з’єднати.
Крізь море відчаю,
Зневіри у світі,
Вона проведе
Попри всі лихоліття.
І земле воскресне –
Єдина перлина…
Ти чуєш?
Блага тебе Мати-Вкраїна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550946
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.01.2015
автор: дис