У глибоку блакить відлетіли незвершені мрії,
вже зима набивається в подруги,хочеш чи ні.
Чи ще варто тоді фарбувати волосся і вії,
коли в пам'яті часто спливають романси сумні.
Із печаллю в душі проводжаю у вирій лелеку,
коли в’яне спориш восени і згаса деревій.
Пережиті роки розмістились в тісну картотеку
і тернистих доріг намотався чималий сувій.
Ген роями сніжок під Водохреще кидає вітер.
І нестерпне бажання - вернутись у батьківський дім,
де родинний вогонь у вікні буде ясно горіти,
може й серця вогонь розгориться у домі моїм.
(На фото дорога до батьківської хати)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551059
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2015
автор: Галина_Литовченко