Дивна зараз у нас зима,
Снігу, криги на дворі нема.
Тільки сонце весняне гріє,
Та легенький вітерець віє.
Сніг на даху не лежить,
Баба снігова у дворі не стоїть,
Веселощів сміху на дворі не чути,
Діти про зиму можуть забути.
Минають теплі дні зимові
Й надворі тихо як у полі.
Недовго ми усі чекали,
Тільки лиш «Мороз» сказали.
Як він на санях прилетів,
Завірюху на землю пустив,
На вікнах візерунки намалював,
Людям в двори снігу понасипав.
Ліси, степи сніговою ковдрою вкрив,
Ріки, озера скляними зробив
Навіть моря полотном лляним накрив.
Люди вже не дуже раді зимі,
Бо з хати нікуди не можуть піти.
Мороз лиш в димарі задуває
Та у вікна людям стукає.
Не знають люди куди їм подітись,
Сніг кругом куди не подивись.
Там мете, а там гуде,
Вже й «Мороз від нас іде.
І весна до нас скоро прилине
Та земля знову розквітне.
Якщо «Мороз» не нагряне,
То весна швидко настане.
13.02.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551138
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 13.01.2015
автор: Вадим Болдурат