Навиліт

Від  серця  трохи  на  схід…  
Прошила  навиліт  куля…
Рану  б  зашити  слід  –  
Рубець  застарілий  муляє…

Краяли  довго  (віки!)…
Прямо  по  водній  артерії…
І  приживляли  шипи
Руки  чужої  імперії…

Якось  усе  заросло,
Начебто  з'єднане  намертво…
Ні…  все  до  часу  гнило…
І  проривало  –  Майданами…

Куля  навиліт…  в  плече…
Серце  від  болю  в  агонії…
Десь  там  ліворуч  пече…
Роз'єднаність…  території…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551238
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2015
автор: ptaha