Коли сідаєш на довгі лавки потяга,
якй біжить по довгих рейках
і від руху сам, наче гусінь довга,
Довго їдеш, орієнтуючись по хвилинах.
Здається тоді все життя швидким,
Швидко згадуються чуттєві моменти,
Що зникли швидко, наче дим.
Мій перон, виходжу швидко щоб чекати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551249
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2015
автор: Кавалева