А за вікном мете зима,
Погоди звичної симфонія.
А разом нас іще нема,
Окремо ми - тяжка гармонія.
Кружляє сніг, гойдає вітер
Дерев оголені гілки.
Ми загубилися у ритмі,
Ми покотились у віки.
Дрімають зморені птахи,
Мороз туманить довгу вись.
А ми - два різні полюси
Усе не можемо зійтись.
Зима на клавіш натискає,
Мурує снігом вічну даль.
А ми раптово відчуваєм,
Що в'єдно - зранена печаль.
А за вікном лежать сніги,
То мить холодна і тяжка.
А ми два різні береги,
Але одна життя ріка.
03. 12. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2015
автор: Віктор Остроух