Навмання

Схарапуджений  вихором  болю,
Лине  час  у  завії  хвилин
По  заметах  абзаців  історій,
Де  закладками  сохне  полин.

Розгубивши  підкови  щасливі,  –  
Без  стежок,  навмання,  по  тернах…
Маки  сліду,  мов  мітки  на  білім…
По  несхожених  ще  сторінках…

Простромивши  галопово  розум
Гострим  списом  на  стрілці  пера,
Нагадай  нам,  розгубленим:  хто  ми?  –  
На  розп'ять  перехресних  світах…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551521
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2015
автор: ptaha