Я розправляла для тебе крила,
А ти кидав мене на дно
У чому, скажи, твоя сила?
Хоча, мені уже все одно.
Твої очі, як дві планети,
Що курсують на різні шляхи
Я між ними немов у тенетах,
Розриваюсь на всі боки.
Сотню раз відкривала незриму тишу,
І говорили ми ні про що,
Я терпіла, чекала, боліла,
Та це не сюжет з простого кіно.
Хотіла небо чисте-чисте,
Почуття світле, особисте,
І хто надіється на ту кляту весну?
Якщо між нами стоїть табу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551533
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2015
автор: Yulia Fobia