ніч кавою розлилася…

ніч  кавою  розлила́ся,
я  блукаю  в  своїй  голові.
хто  знає,  що  таке  щастя?
де  світло  в  моїй  пітьмі?

де  зорі  в  моєму  небі?
де  сонце  і  білі  дні?
а  може  його  й  не  треба?
живеш  собі  то  живи.

де  правда  в  моєму  слові?
де  істина,  де  брехня?
до  чого  я  не  готовий,
чому  не  знаходжу  дна?

завтра  відкрию  вікна,
хай  Холод  до  мене  йде.
певно  йому  прикро,
не  милий  він  для  людей.

а  я  віддам  йому  серце,
собі  заберу  його  біль.
і  в  грудях  пектиме  перцем,
і  в  ранах  житиме  сіль.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551645
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2015
автор: Іво Каценбук