***

Мозок  зраджує.  Відвертий  обман.
Відпускає  на  волю  нелогічні  полеми…
Лишає  на  сон  нестандартні  богеми….
Але,  не  рятує.  Пускає  туман.

Мозок  зраджує.  На  кожен  крок.
І  ніч  лишає  тільки  гіркоту,
Що  так  дарма  образили  Оту…
Одна  вагомість  від  дурних  думок.

Мозок  зрадив.  І  вже  не  перший  раз.
Пожежу  загасити  мають  вдало.
Бо  щастя  можу  зовсім  мало…
Щоб  не  отримати  нервовий  сказ.

Відверте  безсоння.
Не  варте  тих  нервів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551683
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.01.2015
автор: Вальдемар Феруменко