В вас з'явилася нагода
не зважати на погоду?
Це – роботу ви знайшли.
та чи справді до душі?
Світ всіх виганяє з хати:
без роботи – помирати.
На хліб заробляєм гроші,
решту – лікарям хорошим.
Хто до праці перший йде?
На землі нема таких ніде.
Всі лишаєм свої сили:
пан начальник попросили.
Кому пил з столів стирати,
іншим з вулицями розмовляти:
замітати трупи- листя.
(Хочу бути ще в колисці!)
Джипи, мерси, блиск і шик –
від роботи тільки пшик.
Зранку до ночі всім горіти.
Хто придумав так нам жити?
Вже відкрили мілліард заводів:
нащо здалась нам природа?
Нищимо, зате будуєм,
ми роботу всю цінуєм.
Робить кожен, хто що може:
біль ми легко переможем,
полікуєм душі й спини
(час повільно й довго плине) .
На здоров’я ніколи зважати:
дітей треба одівати, годувати.
Тяжка праця копійки коштує –
значить, ми цього вартуєм.
Ми собі так світ створили:
олігархів своїм потом миєм.
Тож для чого нарікати?
Дружно йдемо працювати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551706
Рубрика:
дата надходження 15.01.2015
автор: Шведик