Іще іду, хоча б одна зупинка…
Спіткатися, пекельно вирувати.
Моя вам не знайома поведінка,
Тож нічого умови диктувати.
Іще іду, підбори невисокі,
І не скажупро те, що легко промина
Чи течія оті струми глибокі,
Чи вітрові пустелі світло поглина?
Іще іду, іти іще далеко,
Далеке від кінокартин життя,
Ще авангарди не шикують легко
На впевнених паперах майбуття.
Іще іду крізь дим думок та сморід,
Пестливі все ковтаючи слова.
Ви теж шукаєте такої долі,
Щоб не боліло серце й голова?
Дика Є.О.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551788
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.01.2015
автор: Дика