А я слабка. Ти підеш – і заплАчу,
І струни серця нотами порву,
Не сподівайся – я усе пробачу…
За двох сама грозу переживу…
Зберусь на гору нашої розлуки,
Візьму, мов бритву, змащений смичок,
І душу, що приречена на муки, –
По тактах крові, аж до кісточок…
А пісня болю полетить у далеч,
Лопочучи метеликами крил…
І ти почуєш – і про все згдаєш…
Але намарно, бо мій слід простиг…
Мене немає… я пульсую в ритмах…
Скрипковий ключ зав'язано джгутом…
Нашіптую заплакані молитви…
Аби тебе пробачено було…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551799
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2015
автор: ptaha