А хто хоч колись у мене вірив?
Хто розгортав душі моєї вірші?
Невтомного життя поет і лірик,
В якого навкруги нестерпна тиша.
А хто хоч раз сказав мені ласкаво,
Що врешті недаремно я творю?
Навколо лиш мовчання величаве,
І рідний край, який я так люблю.
Хто хоч на мить повірив в мою силу?
Чи зауважив хтось на помилки?
Химери днів гартують, та щасливим
Я і не став за прожиті роки.
Ніхто у мене не вселяв надію,
І сам усе життя я простував.
Та вдячний Богу за моє уміння,
І що мене поетом Він назвав.
09. 11. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551824
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2015
автор: Віктор Остроух