***

і  тепер,  коли  
дерева  остаточно  
вбралися  в  зиму
переситившись
від  мовчання
і  багатовікової  тиші
Країни,  яка  звикла  боротися
за  свіже  повітря
Що  проростає  в  тілах  воїнів
Відправлених  "на  життя"
втягнутих  у  війни  чужих
мозкових  звивин.

Жінки  перебираються  в  сіре
обростають  молитвами
і  тривожними  повідомленнями
вчаться  по-чоловічому
вирішувати  проблеми
пересування  повітряних  потоків
і  зсувів  кори  землі

всі  кольори  набирають  відтінку  хакі
просотуються  порохом  і  окопним  пилом

Дерева  стоять  в  очікуванні
відповідей
на  відправлені  запити  про
кількість  пташок
зарахованих  в  списки  біженців
з  вогняної  землі  Сходу

І  все  що  тобі  лишається,
моя  квітко
кутати  в  тепле
бруньки  майбутнього
снити  Мир
і  вчитися  обережності
поки  твій  Крилатий
стереже  сни  
Того
кому  він  нині  потрібніший

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551883
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2015
автор: шоколад