Я б пісню заспівала свою - не чиюсь,
Я б нарешті щасливою стала.
Так болісно жити під небом чужим,
Розуміти, що не там де б хотіла, зростала.
Під небом чужим...а де рідне?
Твоє серце завжди питало.
Так болісно жити й не мати місця,
Для щастя цього б вистачало.
Хтось грошей шукає, брязкальця різні,
Шукають якусь дрібноту.
А ти свій дім віднайти бажаеш,
Але йдешь по якомусь болоту...
Але якось до тебе постукали в двері,
Незнайомець під руку узяв.
І повів тебе в край чудесний,
Що жив сред твоїх уяв.
Не повірила очам, здригнулась,
Він спокійно усе розповів, показав...
Хтось сказав, не існує казок,лишь в уяві,
І двері ураз зачиняв.
Так гірко і сумно знати,
Що десь є місце твоє.
Але не можешь туди дібратись,
Бо правило хтось поставив своє.
Але ти знаєшь, той світ існує ,
Хоч би що не було на дорозі,
Серце завжди дорогу до дому знайде.
Як далеко б не був,
Ти обов'язково опинишся на його прозі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551973
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.01.2015
автор: Волошина Екатерина