Дитинство

Дитинство

Вітрила,  вітрила
Простирадла  на  мотузці,  які  розвіює  вітер
Малим,  босоніж
По  скельцям,  камінню,  траві
У  цієї  дитини  своя  битва
Вижити,  прокинутись  там
Де  спокійний  теплий  вітер
Лоскоче  піском  щічки
Де  мама  і  тато  у  двох
Всі  радіють  і  сміх
Але  цей  світ  йому  тільки  сниться
Приходить  у  снах
А  потім….
Так  стрімко  його  покидає

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552075
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2015
автор: Олександр Запп