Відпусти мене до світу своїх снів,
Бо мої ти знов не захотів.
Наче замерла у моїх жилах кров,
Не співаю більше про любов.
Не кажу вже не потрібних слів,
Бо мене ти знов не захотів...
Я не хочу торкатись холодного скла,
Не бажаю я знов це відчути.
В сірих стінах давно залишилась одна
І благаю тебе це почути.
Я не мрію давно про весну та життя,
Бо я знаю - це дуже банально.
Моя віра давно відійшла в небуття,
Відтепер моя пісня печальна.
Я втоплю свою біль серед тисяч думок
Та не бійся тебе я залишу.
Будеш знати, що ти - мій любові ковток,
Я як вип'ю, то точно вже знищу.
Я не хочу торкатись холодного скла,
Не бажаю я знов це відчути.
В сірих стінах давно залишилась одна,
Боже, дай мені сил все забути!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55228
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.01.2008
автор: Стелла Моршинська