Навіщо ми з`явилися,
На світ цей народилися,
Самі себе питаємо
Як гірко ми страждаємо.
Буденністю змарновані,
Насущністю керовані,
Весь час щось добуваємо,
Старіємо й вмираємо.
Тож голову не сушимо,
Навіщо жити мусимо,
Мету життя не знаємо
І дітям це лишаємо.
Мо` їх життя поліпшиться
Й питанням цим потішаться,
Приховане відкриється
І від облуд відмиється.
Мо` взнають – ми з`явилися,
Щоб двері нам відкрилися
До розуму Всесвітнього
Для розвитку новітнього.
30.12.05.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552281
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.01.2015
автор: Георгій Грищенко