Розправляй вітрила

В  океані  безнадії
Не  шукай  притулку,
Розправляй  вітрила  мрії
Для  свого  рятунку.

Подивись  на  сонце  ясне,
На  цей  світ  зелений,
Жде  тебе  життя  прекрасне,
Будь  у  цьому  певний.

Витряси  від  бруду  душу
Для  тепла  любові
І  скажи  собі  –я  мушу
Вірить  в  дні  чудові.

Що  на  тебе  вже  чекають
І  раптово  зринуть,
Впевнені  в  собі  світ  мають,
Безнадії  –  гинуть.
О5.01.06.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552282
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.01.2015
автор: Георгій Федорович