Летять роки на чорних крилах,
Уходять швидко в нікуди,
Я зупинити їх не в силах
Лиш втіха-ручка та листки.
Гортаю зошити несміло,
Пригадую шкільні дзвінки,
Дитинство вже прогомоніло,
Забули шелести книжки.
Тепер не будуть шелестіти
Під гострим поглядом очей,
Тому що ми уже не діти-
Сьогодні виросли з дітей.
9 травня 2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552300
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2015
автор: Роберт Радужник