Самотність виїдає нашу душу,
рве розум на шматки великі –
така вже людська сутність,
нічого ми не можемо зробити.
Нам не дано з усім справлятись
без допомоги з сторони
і мусимо самі собі признатись:
любов і дружба – два скарби.
Ми нехтуємо їхню цінність,
бо горді, вперті та дурні.
самі не здатні бути вірні,
а кажем, що це всі такі.
Хто купить дружбу за «лимони»
для вигоди лише собі,
одразу потрапляє у велику зону,
де лиця всіх зажурені, сумні.
«У нас в житті все дуже класно!» -
ніхто не каже, що погано.
і справжній друг трапляється нечасто:
ми звикли просто до обману.
Мало хто є нашим другом,
а ми знайомих всіх так величаєм.
боїмося, що ударять плугом –
на це усе життя чекаєм.
Або самі готуємось до зради,
щоб першим біль не відчувати.
даю я вам одну пораду:
друзів цінуйте – вас будуть цінувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552349
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2015
автор: Шведик