Комусь комфортно і в лайні,
Навколішки чи навіть раком.
І байдуже - смердить чи ні,
Аби не холодно і м'яко...
***
Ані смоли не бояться, ні ладану.
Хоч і сплива їхній "зоряний час",
Злодій у злодія краде накрадене,
Те, що поцупили в кожного з нас.
***
До чого тут кілометри,
Професія, вік чи стать?
Є люди, готові вмерти,
І люди, яким наsr@ть...
***
У часи надтривожні останні
Значно виросла витрат стаття.
Все дорожчим стає виживання
І знеціненим - кожне життя.
Валентина Попелюшка (грудень 2013 - 17.01. 2014)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552367
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.01.2015
автор: sanator