Хотіла розігнути в райдуги дугу,
Щоб більше люду нею милувалось...
Хотіла загорнуть свою тугу
Барвистим літом... та перестаралась...
Хотіла моросити сонячним дощем,
Щоб тішилися квіти на узліссі.
Хотіла приглушити тихий щем,
Що осідав у мисленій завісі.
Та віхи долі, вишиті давно...
На небі, симетричним візерунком...
І ти не вип'єш десь...чуже вино,
І не примножиш щастя...поцілунком.
І не зіграєш на чужій струні...
Мелодію, котра була твоєю.
І не розпалиш юності вогні,
Коли вже час поплив за течією...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552391
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2015
автор: Лілея Дністрова