- Тебе підріжуть колись за твої слова, -
казала мені одна, допиваючи келих вина на своєму балконі.
- Підріжуть за суть твого ремесла, нові міста і за жінками погоні.
Хоча за погоні скоріш, ніж за слова.
Говориш ти вміло, тому і плекають тебе міста.
Порахуєш до ста, і в тобі не буде жодної краплі крові.
Жодного граму повітря в легенях.
Тай не даремно запхають тобі у горляну ножа
або пошрамують твоє миле обличчя.
Зазвичай таких просто кидають у воду, перед тим зв"язують ноги,
тай роблять з них поплавка.
Везуть до застави чи до дамби якої і кидають камінь у воду, а далі шнур, ноги, голова - все поглинає вода.
Вона говорила так, наче це часто робить.
Зі смаком вина на губах і картиною моєї смерті.
- Сказати відверто, - продовжила - ти борсався
би не довго.
- Звідки такі ненависні думки про чоловіків, що вчора руйнували твої світи своїм тілом і диким бажанням повтору?
- запитав я, не розуміючи, що за фігня твориться в її голові віді вчора.
- Та знаєш, нічого, напевно, просто розуміння того, що мій чоловік нарік таку долю всім, хто посміє мене зачепити.
Сказав, що жоден із вас не захоче більше води, ні вина просто нічого не захоче пити.
Його поглине імла, вода, неважливо - собаки доіідять його тіло.
-А що ж ти хотіла, за справжнє платять не гроші.
За справжнє платять життям.
Ти готова сплатити мене за свої гріхи?
І наступних ногами у воду!?
-Тебе - не готова, інших - так.
Вибач за цю розмову, це просто вчорашній коняк б"є в голову після міцного вина.
- Тебе - не готова, а інших - так, - сказала, пошепки молячись в келех.
- Ти гарно говориш і чимось чіпляєш, а знаєш, живи собі.
Нехай ще хтось відчує запах твого тютюну.
Забачить, як гарно живріє люлька.
Розібраний рюкзак, каремат і всі ці приладдя для первобутнього люду,
-казала вона, поставивши келих собі на коліна.
-А зараз ти мій, - докуривши цигарку -
зараз ти - мій поет, коханець і лицар.
Можливо, то ницо казати отак, але ти зараз мій чоловік, коханець і зрадник.
Бо завтра, зібравши рюкзак, скажеш: "Прощай", і осядеш, як пил у новій квартирі.
Neyden Reed©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552629
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2015
автор: Neyden Reed